Спірометрія та пікфлоуметрія
Захворювання органів дихання займають 3-4-е місце серед причин смертності. Відмічається збільшення кількості хворих хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Частота цих захворювань зростає, за результатами популяційних епідеміологічних досліджень, поширеність бронхіальної астми в більшості країн коливається від 2 до 11%. Свого часу ВООЗ і Європейська академія алергології та клінічної імунології оприлюднили прогнози, згідно з якими до 2030 року кожен мешканець планети буде мати алергічне захворювання. Відповідно з останніми даними епідеміологічних досліджень близько 5% громадян України мають дану патологію, але можна стверджувати, що поширеність БА значно вища. Тому велике діагностичне значення має дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)
Дослідження функції зовнішнього дихання
Дихання є однією з найважливіших фізіологічних функцій організму людини і являє собою газовий обмін між зовнішнім середовищем і організмом, при якому споживається кисень, виділяється вуглекислий газ і утворюється енергія, необхідна для клітинного метаболізму. Розрізняють зовнішнє дихання, транспорт газів кров’ю та тканинний газообмін, або внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання, в свою чергу, складається з вентиляції легень, дифузії газів через альвеолярно-капілярну мембрану та перфузії крові в легеневих капілярах. Звичайно, що порушення хоча б в одному з цих процесів призводить до змін дихання і як наслідок - до виникнення дихальної недостатності. Тому методи дослідження ФЗД мають велике діагностичне значення.
З урахуванням потреб клінічної оцінки функції дихання, виділяють два типи вентиляційної недостатності: обструктивний і рестриктивний, а також порушення змішаного типу. Для обструктивного типу характерно порушення проходження повітря до альвеол. Для рестриктивного - зменшення дихальної поверхні або здатності легеневої тканини до розтягнення.
Способи дослідження
На сьогоднішній день при дослідженні ФЗД вимірюють обсяги різних фаз дихального циклу та швидкості потоків на вдиху й видиху. Дослідження проводяться при спокійному або форсованому диханні.
Спірометрія
Спірометрія – це простий, неінвазійний метод якісної та кількісної оцінки функціонального стану легень, що широко застосовується. Дозволяє зобразити ці дані графічно та порахувати їх цифрові характеристики. Найбільш частим показом для виконання цього дослідження є діагностика обструкції дихальних шляхів. Спірометрія веде відлік своєї історії з1846р., коли британський лікар Дж. Хатчинсон (J. Hutchinson) розробив спірограф з водяним затвором.
Показаннями для спірометрії є:
- Визначення типу та ступеня дихальної недостатності.
- Визначення впливу захворювання на динамічну функцію зовнішнього дихання.
- Оцінка ефективності лікування бронходилятаторами, інгаляційними глюкокортикоїдами та мембраностабілізуючими препаратами.
- У комплексі з клінічними, електрокардіографічними, лабораторними критеріями диференціальної діагностики дихальної та серцевої недостатності.
- Моніторинг показників ФЗД для оцінки ступеня прогресування захворювання.
- Виявлення змін ФЗД у осіб, що мають ризик розвитку легеневих ахворювань (курці, особи, що працюють в умовах контакту з шкідливими факторами)
- Експертиза працездатності та військова експертиза на основі оцінки ФЗД у комплексі з клінічними показниками.
- Проведення бронходилятаційних тестів. Проведення інгаляційних провокаційних тестів.
Протипоказання до проведення проведення спірометрії:
- Важкий загальний стан хворого.
- Інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія.
- Важкий ступінь дихальної недостатності.
- Злоякісна артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз.
- Недостатність кровообігу ІІ-Б - ІІІ стадії.
- Гостре порушення мозкового кровообігу.
- Токсикози вагітності, друга половина вагітності.
При аналізі оцінюють наступні показники.
Об'ємні показники:
- ДО (дихальний об’єм) - об’єм повітря, що надходить в легені за 1 вдих при спокійному диханні.
- РО вд (резервний об’єм вдиху) - максимальний об’єм, який можна додатково вдихнути після спокійного вдиху.
- РО вид (резервний об’єм видиху) - максимальний об’єм, який можна додатково видихнути після спокійного видиху.
- Є вд (ємність вдиху) - сума ДО та РО вд, характеризує здатність легеневої тканини до розтягнення.
- ЖЄЛ (життєва ємність легень) - сума ДО, РО вд, РО вид, максимальний об’єм, який можна вдихнути при максимально глибокому вдиху.
- ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень) - об’єм повітря, який можна видихнути при форсованому видиху після максимального вдиху.
- ЗОЛ (залишковий об’єм легень об’єм, який залишається в легенях після максимального повного видиху.
- ФЗЄЛ (функціональна залишкова ємність) об’єм повітря, що залишився в легенях на рівні спокійного видиху, сума РО вид і ЗОЛ
Швидкісні показники:
- ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за першу сек.) - об’єм повітря, що видихається за першу секунду при максимально швидкому видиху.
- Індекс Тифно ОФВ1/ФЖЄЛ в %.
- МОШ25 максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25% ФЖЄЛ.
- МОШ50 максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 50% ФЖЄЛ.
- МОШ75 максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 75% ФЖЄЛ
Пікфлоуметрія
Пневмотахометрія – метод виміру потоку (об'ємної швидкості) повітря при спокійному або форсованому видиху. Піонером у цій області був швейцарський фізіолог й інженер А.Флейш (A.Fleisch) Він сконструював в 1925р. прилад для реєстрації об'ємної швидкості потоків повітря. Такий прилад одержав назву «пневмотахограф». Оскільки швидкість потоку повітря при видиху не є постійною, то вимірюють або максимальні (пікові) значення швидкості (пікфлуометрами), або досліджують динаміку потоку в різні фази дихального циклу.
Пікфлоуметрія (англ. Peak Flow) - метод функціональної діагностики для визначення пікової об'ємної швидкості форсованого видиху. Іншими словами даний метод допомагає оцінити, з якою швидкістю людина може видихнути повітря, і таким чином оцінити ступінь обструкції (звуження) дихальних шляхів. Пікфлоуметрія дуже важлива для пацієнтів з бронхіальною астмою та хронічними обструктивними захворюваннями легень, саме вона дозволяє оцінити ефективність проведеної терапії. Для даного методу дослідження існує спеціальний прилад – пікфлоуметр. Людям, що страждають цим захворюванням, мати вдома в наявності пікфлоуметра, так само обов'язково як страждають від гіпертонічної хвороби тонометр, а хворим на цукровий діабет - глюкометр.
Показання до пікфлоуметрії:
- Підозра на бронхоспазм.
- Визначення ступеню порушення бронхопровідності при ХОЗЛ, БА.
Протипоказання:
- кровохаркання, легенева кровотеча.
- Тяжкий загальний стан хворого
Пікфлоуметрія проводиться не менше 2 разів на день - ввечері і вранці. У разі підбору нової терапії слід проводити дослідження тричі на день.
Таким чином, пікфлоуметрія дозволяє здійснювати контроль за захворюванням органів дихання в домашніх умовах, а це сприяє скороченню обсягу застосовуваних лікарських препаратів.
Придбати спірометри та пікфлоуметри ви можете на сайті Фармєдіс.
